Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розлініювати — дієслово недоконаного виду розлініювати дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розлініювання — іменник середнього роду від: розлініювати розлініювання іменник середнього роду від: розлініювати … Орфографічний словник української мови
розлінійований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлініювати. || розлінійо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розлініювання — я, с. Дія за знач. розлініювати. Розлініювання зошита … Український тлумачний словник
розлініяти — див. розлініювати … Український тлумачний словник
розліновувати — див. розлініювати … Український тлумачний словник
розлінувати — див. розлініювати … Український тлумачний словник
перелініювати — I перелініюв ати див. перелініювати. II перелін іювати юю, юєш, недок., перелініюва/ти, ю/ю, ю/єш і переліні/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Розлініювати багато чого небудь або все. 2) Розлініювати заново … Український тлумачний словник
налініювати — I налін іювати юю, юєш, налінійо/вувати, ую, уєш, недок., налініюва/ти, ю/ю, ю/єш і наліні/яти, і/ю, і/єш, док., перех. 1) Проводити прямі паралельні лінії на чому небудь; розлініювати. 2) Лініюючи, приготувати в якій небудь кількості. II… … Український тлумачний словник
розкреслювати — розкреслити (покривати щось рисками, прямими лініями тощо), графити, розграфлювати, розграфити, прографляти, прографити, розлініювати, розліновувати, розлініювати, розлініяти, розлінувати … Словник синонімів української мови
